“Ми ходили дили дили Цілу осінь пів зими…”

Так склалось в житті , шо мені дуже повезло знати багато різних людисьок, особливо так склалось в житті що знаю багато ксьондзів. Ось про них і хочу поговорити.  Дуже часто це є тема табу, хоч я вам скажу то звичайні люди, зі своїми (ше й  якими) тараканами в голові.

Я належу до людей , які люблять всьо розкладати по поличках)) під гарну класифікацію, а ше поєднувати речі не поєднуванні… ось так і зродилась ідея класифікувати ксьондзів куханих за взуттям)))(загально відомий факт, що більшість чоловіків мають максимум 6 пар взуття, а жінки і 20 можуть мати)

Є маса всяких записів, які чоловіки мають бути в житті дівчини, а як щодо священників? Читаючи недавно статтю, якого священика потребують жінки, дійшла до думки. Які ж священики мають бути у житті жінки))

Всі ваші домисли в сторонку)) читаємо очима дитини і всьо)))

Отже, є ксьондзи типу – кеди… зручні, комфортні, влягаються зразу по нозі, легко намотувати кілометри парками і бруківками… ксьондзи типу кеди це світ яскравих кольорів і дитячих майданчиків, веселих канікул… зазвичай це перші ксьондзи (частіше брати – монахи), яких зустрічаєш в дитинстві на таборах… часто це новоспечені ксьондзи… вони починають твою дорогу до Бога, але як і кеди.. вони добрі до певного віку… далі хочеш не гуму,а шкіряне шось)))

Image

Є ксьондзи типу «валянки» або «гумаки» , ось ти вже підросла… починаєш цвісти і пахнути.. і починаєш відкривати нові дороги, такі як різні прощі…і тут ти зустрічаєш таких ксьондзів))) це сезонні отці, які потрібні тіки в певний період, коли тобі холодно чи мокро… в житі ж всяке буває…

Image

Ну оскільки, ти ж ростеш, починається чудовий період закоханостей..і  тобі тре шкарпетки))) в принципі потрібна штука але ну дуже короткотерміново.. і ти починаєш знайомитись з чудовими хлопцями – семінаристами…звичайно в тебе є шанс там зустріти добротні гуцульські шкарпетки, які будуть зігрівати твої холодні ноги в прочанські ночі)) але зазвичай це одноразові шкарпетки))

Image

Траплялись мені і ксьондзи типу «постоли» файнезні люди.. в них ти вчишся отої простоти.. отих розмов, без зайвих слів..і просто бути собою без зайвих викрутасів)

Image

Як же ш без шпильок… це мега ефекту , хоч часто не дуже зручно… це для певного кола спілкування, не всюди і завждли шпилька підійде… ти чуєш себе по королівськи, але коли її знамаєш… тихенько зітхаєш з полегшенням.. але при самій думці що в тебе така любов є , створює на твоїй голові невидиму корону…. Я захоплююсь такими ксьондзами, навіть скажу інше, швидше це біскупи)) це знайомства не на кожен день, але вони просто неймовірні)

Image

Ну і якщо ми завговорили за круті шкари, то як не згадати.. за акі які називаються «хачу але не можу купити»  і не йдеться, що тобі грошей не хватає, а шо тобі просто нема куди в таких ходити…ех.. це період закоханостей в ксьондзів…

Image

Ну і мої любимі)))

Є ксьондзи «середній каблук» або для мене то швидше « любимі тімберленди» в кожного своє любиме взуття, головне шоб зручно і просто.. так шоб ти міг бігати цілий день і ше й вечром десь погуляти… зроблено з доброї шкіри і коштує не дорого, бо часто купована на хенді).. ніби нічого особливого. Але незамінна…ти не розказуєш про неї їз замиранням серця, але і задоволенням взуваєш. Коли хочеш спокою і комфорту..з таким ксьондзом можна і вогонь і в воду… якщо вчасно оцінити, то він залишиться з тобою на довгі роки) найчастіше такі стають твоїми сповідниками, або духівниками або просто добрими друзями порадниками. І знаєте, шо.. неважно скільки ти не вдягав то взуття, воно на тебе добре і чекає тебе)

Ну і куда ж без капців))) ну тут вже в кожного свій смак… то ксьондзи домашні, особисті , теплі… і ти з ними тоді, коли знімаєш усі маски…

Іну і я забула ще є ксьондзи гади або мартінси… .. важкі люди) не всім дано носити гади, ну ви ж знаєте.. нестерпно важкі, не дуже естетичні.. зразу видно коло своїх, і чужим туда ніззя.. таких розуміють не всі, дехто навіть боїться, але на таке знайомство варто наважитись)) гади то ж на вьсо життя)

Image

Наше життя є дуже різностороннє, нікуда не дінешся від того.. на своєму взуттєвому шляху трапляються різні людиська, ну ти ж не перестаєш ходити в шкарах, бо тобі трапилась китайська підробка, чи тебе натерли якісь нові мартінси… просто тре вчасно ремонтувати взуття, не дозволяти підошвам стиратись,а собі бути трошки простішим і менш вимогливим…

 

Маленький P.S. чому священники? Та просто, спостерігаючи, слухаючи бачу цікаву картину, через брак фізичних чи емоційних батьків. Дівки просто тянуться як метелики на світло до целебсів,а потім сильно пре сильно обпікаються або целебси обпікаються, про це менше говорять нажаль.

Чому взуття, ні в якій мірі не хотіла нікого образити чи зачепити, просто це те що близьке кожному, всі ми ходимо низями по тій землі.

Так шо народ головне без додумувань і личко попроще і в народ.

 

Advertisements

One thought on ““Ми ходили дили дили Цілу осінь пів зими…”

  1. […] вважати невигаданими. Цікаві статті в неті на цю тему Тут і […]

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s